Митрополит Олександр (Драбинко) (ol_drabinko) wrote,
Митрополит Олександр (Драбинко)
ol_drabinko

Проповідь на Успіння Пресвятої Богородиці

В Ім’я Отця і Сина і Святого Духа!
Амінь!

В сьогоднішній день, дорогі браття і сестри, ми святкуємо сумне, і одночасно радісне свято. Ми молитовно згадуємо перехід Пресвятої Діви Марії від цього тлінного світу у світ Горній, Небесний. Ми називаємо цю подію Успінням Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.

Та, Яка дала Життя усьому світові, яка вмістила в Собі Другу Іпостасть Пресвятої Трійці – Сина Божого, Слово Боже, не уникла тих речей, які характерні людській природі, людському єству. Вона не уникла кінця земного існування, Вона не уникла смерті. Але відмінність кончини Пресвятої Діви саме в тому, що Воскреслий  Господь, Який поборов смерть і сів одесную Бога і Отця, забрав Її на небеса зі Святою її Плоттю. А наші тіла будуть очікувати Преображення у мйбутньому Воскресінні.

Кончину Пресвятої Богородиці ми іменуємо Успінням. Успінням являється відхід із цього світу кожної людини, адже там – у Житті Вічному, душа продовжує своє існування.

Не уникла участі смертних Чесніша від Херувимів, і Славніша від Серафимів. Пресвята Богородиця прикладом своєї мирної кончини показала, що смерть обов’язкова для всіх, хто колись народився на цій землі, і саме про мирний відхід із цього світу ми щодня молимося.

Об факт смерті, як об камінь, розбивалися уми багатьох людей... Що є смерть? Чи це закінчення періоду нашого існування - небуття? Чи це народження у життя нове, як вчить Свята Церква, перехід до Божого Царства і Вічності?

Якщо ми приймаємо першу думку, то неминучим для нас є життєва філософія, яка описується словами: «Їж, душе, пий, веселися, бо завтра помреш». А коли ж ми приймаємо християнське вчення про безсмертя душі, що смерть тілесна є лише переходом, дверима, до Життя Вічного, то нашим обов’язком є наслідування Євангельського Закону, щоб у майбутньому віці, за порогом смерті, ми мали зустріч Із Господом Нашим Ісусом Христом, Його Пречистою Матір’ю, та усіма святими, що від віку догодили Богу, які перемогли смерть.

Що нам обрати, яким шляхом йти, вирішувати кожному із нас. Перед нами вибір: небуття, чи радість Життя Вічного.

В Успінні Пресвятої Богородиці, ми бачимо, що шлях християнського життя направлений до життя Вічного. Пречиста Богородиця, стоячи перед Престолом Всемогутнього Бога, нині є  Заступницею і Ходатайницею, Яка вимолює Боже Благословення, усім, хто про це просить.

Чи це наше прощення та спільна церковна молитва, чи особлива домашня, всі ми простираючи до Преблагословенної свої руки спільно просимо: «Пресвята Богородице, спаси Нас, Пресвята Богородице, умоли Свого Сина, щоб Він послав нам мир і благополуччя». Материнське серце Всечесної Діви завжди відкрите для наших благань та молінь, відкликається на них.

Нема матері, яка б не почула свою дитину. А тим більше наша спільна Мати - Пресвят Богородиця. Всі ми усиновлені Пресвятою Дівою Марією через нашого Господа. «Це мати твоя», - звертається Господь до Іоанна Богослова з хреста, а в лиці апостола – каже ці слова кожній людині, усиновлює Пресвятій Діві усе людство.

Будемо ж молити Пресвяту Богородицю, щоб у день її славного Успіння ми унаслідували той шлях, яким пройшла Богородиця: спочатку без нарікань та з подякою до Бога пройти життєвий шлях зі скорботами і труднощами, а в Небі – отримати Вічну Радість Богоспілкування зі святими Небожителями. Амінь.


Митрополит Олександр

В день Успіння Пресвятої Богородиці
28.08.2016

Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments