Митрополит Олександр (Драбинко) (ol_drabinko) wrote,
Митрополит Олександр (Драбинко)
ol_drabinko

Нетаємна сповідь. Олександр Драбинко про відео Шарія

Скажи мені, які твої методи, і я скажу, хто ти. В Древній Греції вважалося, що боги – з тими, хто перемагає. Наприклад, греки вірили, що Зевс являв себе в образі переможця спортивних змагань. Християнство ж, навпаки, проголосило, що Бог – з переможеними. Померлий на Хресті Богочоловік. Мученики перших століть, що приймали заради єдності з Ним смерть. Нарешті, християнська есхатологія, де чорним по білому написано: в кінці земної історії істина програє, а брехня і обман Антихриста восторжествують.

Важко врятуватися багатому. А ще важче – олігархові пострадянської епохи. Пострадянська економіка родом з «лихих 90-х». Помилишся, оступишся, даси слабину – і тебе розорять і затопчуть свої ж. На смерть. Такі ж пострадянські комерсанти, родом з 90-х, як і ти сам. Тому великий бізнесмен сьогодні начебто і не має права на програш. Втратити капітал і владу – щось більше, ніж просто втратити роботу.





Що вищою є висота, на якій ти перебуваєш, то більш боляче падати. Що більша влада була в твоїх руках учора, то вразливіша твоя позиція сьогодні, то небезпечніше цю владу втратити.



Якщо програти не можна, тоді заради перемоги все дозволено. Включаючи фальшиві банери, замовні публікації на сайтах і матеріали в ЗМІ. І навіть ... публікацію відео, де можна побачити як сповідається твій «ворог» (беру це слово в лапки, оскільки насправді у християнина немає ворогів). Не знаю, чим саме керувалися мої недоброзичливці, виставляючи в YouTube шпигунське відео, де зображена моя сповідь. Але абсолютно зрозуміло, що це було не на благо Церкви і не підняло авторитет архіпастиря, який цю сповідь приймав...


Фрагмент з відео Анатолія Шарія

У запалі боротьби ми, трапляється, робимо непрощенні помилки. І відео з моєю «підслуханою сповіддю» тому яскравий приклад. Психологія людини така, що їй завжди цікаво «підглядати» і «підслуховувати». Але чи може собі дозволити записати чи сприяти публікації відео з «підслуханою сповіддю» людина, яка вважає себе християнином, членом Православної Церкви? Може, якщо дуже потрібно – такий висновок зробив один відомий бізнесмен і нічтоже сумняся розпорядився опублікувати відео, на якому архієпископ Олександр сповідається, а потім розмовляє з єпископом Климентом.

Поцілили в Драбинка, а влучили в... УПЦ. Вірніше, в її авторитет. Розраховували на те, що «підглянувши» за сповіддю Драбинка користувачі інтернету негайно дійдуть висновку, що він таки «винен у викраденні черниць».

Блогери та журналісти, однак, почали задаватися питаннями:

• де мала місце зафіксована на відео сповідь?

• хто її фіксував і в чи рамках закону це мало місце?

• чи знав про те, що сповідь фіксується, священнослужитель, який її приймав?

• чи є даний випадок винятком з правил, або практика відео або аудіо фіксації сповідей - це явище в УПЦ масове?

«На жаль, я вже не вірю в те, що чесні священики і миряни УПЦ МП публічно засудять і факт, і тих, хто це зробив, - пише відомий київський блогер Тетяна Деркач. - Тому апріорі буду вважати, що будь-яка сповідь в МП – не таємниця і може бути записана навіть без згоди або відома священика, що приймає сповідь». Не можу погодитися з Тетяною Деркач. Випадок дійсно абсолютно ганебний. Але, на щастя, є скоріше винятком, ніж правилом.

Внесу ясність. Відео, яке продемонстрував пан Шарій, було зроблено в готелі «Опера», де я «гостював» у форматі насильницького утримання. Під нав'язаною міністром МВС Віталієм Захарченком озброєною охороною. Було це, якщо мені не зраджує пам'ять, 19 червня 2013 року. З проханням про сповідь і причастя я не звертався. Проте, владика Климент приїхав в готель у супроводі начальника київської міліції – Валерія Коряка, який, до слова, є одним з фігурантів кримінального провадження, яке сьогодні розслідується Генеральною прокуратурою. Єпископ Климент ніколи раніше не приймав у мене сповіді. Не був він і моїм другом, до якого мені було б доречно і зручно звернутися з проханням про сповідь за таких обставин. Але чи знав владика про те, що моя сповідь і наше з ним спілкування фіксується на відео? Мені про це нічого не відомо. А отже, у мене немає морального права висувати проти єпископа Климента будь-які звинувачення або претензії. На відміну від тих, хто опублікував це ганебну відео. І тих, на чиє замовлення це було зроблено. До цих людей у ​​мене претензії є. Причому аж ніяк не особисті, а церковні.

З того, що можна було побачити на екрані, зовсім не випливає, що я був співучасником злочину або в моїх діях містився склад злочину. А ось публічне порушення таємниці сповіді – це вже злочин проти Української Православної Церкви і Христа, який встановив це Таїнство. Злочин проти віруючих нашої Церкви. І злочин проти тих, хто перебуває поза її огорожею, але уважно спостерігає за нашим церковним життям. Адже через публікацію цього (записаного, треба думати, за вказівкою екс-міністра МВС Віталія Захарченка) відео, багато наших співвітчизників можуть зробити висновок, що в УПЦ, нібито, існує масова практика порушення таємниці сповіді. Яка, до речі, не тільки закріплена в церковній традиції, а й на законодавчому рівні.

Отже, іноді краще мовчати, ніж говорити. І програти, ніж виграти. Адже користуючись злими методами, нікому і ніколи ще не вдавалося досягти благих цілей.
Слово і діло


Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 3 comments