Митрополит Олександр (Драбинко) (ol_drabinko) wrote,
Митрополит Олександр (Драбинко)
ol_drabinko

Нетаємна сповідь. Олександр Драбинко про відео Шарія

Скажи мені, які твої методи, і я скажу, хто ти. В Древній Греції вважалося, що боги – з тими, хто перемагає. Наприклад, греки вірили, що Зевс являв себе в образі переможця спортивних змагань. Християнство ж, навпаки, проголосило, що Бог – з переможеними. Померлий на Хресті Богочоловік. Мученики перших століть, що приймали заради єдності з Ним смерть. Нарешті, християнська есхатологія, де чорним по білому написано: в кінці земної історії істина програє, а брехня і обман Антихриста восторжествують.

Важко врятуватися багатому. А ще важче – олігархові пострадянської епохи. Пострадянська економіка родом з «лихих 90-х». Помилишся, оступишся, даси слабину – і тебе розорять і затопчуть свої ж. На смерть. Такі ж пострадянські комерсанти, родом з 90-х, як і ти сам. Тому великий бізнесмен сьогодні начебто і не має права на програш. Втратити капітал і владу – щось більше, ніж просто втратити роботу.





Що вищою є висота, на якій ти перебуваєш, то більш боляче падати. Що більша влада була в твоїх руках учора, то вразливіша твоя позиція сьогодні, то небезпечніше цю владу втратити.



Якщо програти не можна, тоді заради перемоги все дозволено. Включаючи фальшиві банери, замовні публікації на сайтах і матеріали в ЗМІ. І навіть ... публікацію відео, де можна побачити як сповідається твій «ворог» (беру це слово в лапки, оскільки насправді у християнина немає ворогів). Не знаю, чим саме керувалися мої недоброзичливці, виставляючи в YouTube шпигунське відео, де зображена моя сповідь. Але абсолютно зрозуміло, що це було не на благо Церкви і не підняло авторитет архіпастиря, який цю сповідь приймав...


Фрагмент з відео Анатолія Шарія

У запалі боротьби ми, трапляється, робимо непрощенні помилки. І відео з моєю «підслуханою сповіддю» тому яскравий приклад. Психологія людини така, що їй завжди цікаво «підглядати» і «підслуховувати». Але чи може собі дозволити записати чи сприяти публікації відео з «підслуханою сповіддю» людина, яка вважає себе християнином, членом Православної Церкви? Може, якщо дуже потрібно – такий висновок зробив один відомий бізнесмен і нічтоже сумняся розпорядився опублікувати відео, на якому архієпископ Олександр сповідається, а потім розмовляє з єпископом Климентом.

Поцілили в Драбинка, а влучили в... УПЦ. Вірніше, в її авторитет. Розраховували на те, що «підглянувши» за сповіддю Драбинка користувачі інтернету негайно дійдуть висновку, що він таки «винен у викраденні черниць».

Блогери та журналісти, однак, почали задаватися питаннями:

• де мала місце зафіксована на відео сповідь?

• хто її фіксував і в чи рамках закону це мало місце?

• чи знав про те, що сповідь фіксується, священнослужитель, який її приймав?

• чи є даний випадок винятком з правил, або практика відео або аудіо фіксації сповідей - це явище в УПЦ масове?

«На жаль, я вже не вірю в те, що чесні священики і миряни УПЦ МП публічно засудять і факт, і тих, хто це зробив, - пише відомий київський блогер Тетяна Деркач. - Тому апріорі буду вважати, що будь-яка сповідь в МП – не таємниця і може бути записана навіть без згоди або відома священика, що приймає сповідь». Не можу погодитися з Тетяною Деркач. Випадок дійсно абсолютно ганебний. Але, на щастя, є скоріше винятком, ніж правилом.

Внесу ясність. Відео, яке продемонстрував пан Шарій, було зроблено в готелі «Опера», де я «гостював» у форматі насильницького утримання. Під нав'язаною міністром МВС Віталієм Захарченком озброєною охороною. Було це, якщо мені не зраджує пам'ять, 19 червня 2013 року. З проханням про сповідь і причастя я не звертався. Проте, владика Климент приїхав в готель у супроводі начальника київської міліції – Валерія Коряка, який, до слова, є одним з фігурантів кримінального провадження, яке сьогодні розслідується Генеральною прокуратурою. Єпископ Климент ніколи раніше не приймав у мене сповіді. Не був він і моїм другом, до якого мені було б доречно і зручно звернутися з проханням про сповідь за таких обставин. Але чи знав владика про те, що моя сповідь і наше з ним спілкування фіксується на відео? Мені про це нічого не відомо. А отже, у мене немає морального права висувати проти єпископа Климента будь-які звинувачення або претензії. На відміну від тих, хто опублікував це ганебну відео. І тих, на чиє замовлення це було зроблено. До цих людей у ​​мене претензії є. Причому аж ніяк не особисті, а церковні.

З того, що можна було побачити на екрані, зовсім не випливає, що я був співучасником злочину або в моїх діях містився склад злочину. А ось публічне порушення таємниці сповіді – це вже злочин проти Української Православної Церкви і Христа, який встановив це Таїнство. Злочин проти віруючих нашої Церкви. І злочин проти тих, хто перебуває поза її огорожею, але уважно спостерігає за нашим церковним життям. Адже через публікацію цього (записаного, треба думати, за вказівкою екс-міністра МВС Віталія Захарченка) відео, багато наших співвітчизників можуть зробити висновок, що в УПЦ, нібито, існує масова практика порушення таємниці сповіді. Яка, до речі, не тільки закріплена в церковній традиції, а й на законодавчому рівні.

Отже, іноді краще мовчати, ніж говорити. І програти, ніж виграти. Адже користуючись злими методами, нікому і ніколи ще не вдавалося досягти благих цілей.
Слово і діло


Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments