Митрополит Олександр (Драбинко) (ol_drabinko) wrote,
Митрополит Олександр (Драбинко)
ol_drabinko

Владика Олександр: "Голодомор - сатанинські жнива"

«Пам’ять їхня з роду в рід» — цими словами хочеться пом’янути наших співвітчизників, які у страшних муках голодної смерті відійшли в Обителі Отця Небесного, приготовані одвіку. Жахливе лихо спіткало нашу землю в буремні роки лихоліття, коли страшна радянська «справедливість» прийшла в родини селян і забрала в них «надлишок» — а таким «надлишком» було все, що знаходили в оселі — увесь той хліб насущний, якого щодня ми просимо у Господа і який Він зі Своєї милості щодня дає нам.

Євангеліє каже, що Творець посилає Свій дощ і сонце на праведних і неправедних. Такою була Його воля від створення світу. І навіть коли після гріхопадіння прабатьків Адама і Єви земля стала не такою щедрою, Господь усе ж не полишив Своїх дітей і завжди підтримував їхнє життя.

Хто ж тоді той, хто намагається втрутитися в цю справу Божу? Хто ще в раю через заздрощі підштовхнув людей на слизький шлях гріха? Відповідь однозначна: то Сатана — ворог роду людського, заздрісник і облудник одвіку. Як тоді, в раю, він зробив усе, аби прабатьки втратили райський сад з його достатком дарів, так і донині він, через лихих людей, намагається забрати в людей дари, що їх дає Господь.

Саме тому святої пам’яті Блаженніший Митрополит Володимир назвав великий голод в Україні «Постом від диявола». Владика мав право говорити це не як історик чи дослідник — його власній родині й односельцям довелося пережити те страшне лихо. Щоразу, приїжджаючи на свою малу Батьківщину в с. Марківці Хмельницької області, він відвідував місця поховання земляків, — братську могилу, на якій і поставив у дні Незалежної України пам’ятний хрест зі словами Господньої молитви.

«Піст від диявола» — це страшні слова. Але саме вони якнайповніше виражають усю суть того, що сталося в 1932–1933 рр. на родючій українській землі. Тільки диявольський задум міг принести таку неймовірну страшну та криваву жертву… Піст Богові — це наша безкровна, мирна жертва Творцю, яку ми приносимо на знак подяки і, разом із тим, заради нашого вдосконалення. А «піст» від диявола — то сатанинські жнива, криваве жертвоприношення заради ствердження політичної ідеології «розкріпачення» та «рівності». Під закривавленою косою «Жовтого князя» полягли 10 мільйонів українців — віруючих трудівників, селян, дітей своєї землі, плоть від плоті.

Головною метою пекельної репресивної радянської сталінської машини тоді було викоренити дух українства, дух споконвічної свободи і дух господаря-хлібороба. Нині ми називаємо цей страшний терор геноцидом, і в цьому є історична правда.

Митрополит Володимир, кажучи про ті часи, називав мучениками всіх, кого ми поминаємо нині. Віримо, що Творець зміг і це жахливе злодійство навернути до добра, і тепер мільйони мучеників стали до молитви за всіх нас. Віримо, що вони перед престолом Хліба Життя споглядають Спасителя, Який колись через людську ненависть пролив Свою безцінну Кров, врятувавши нас від полону гріха та смерті.

І, в міру сил намагаючись уподобитися Йому, наші мученики-співбрати, віримо, моляться за нас, усіх, хто живе на землі, окропленій їхньою кров’ю. Моляться, аби Господь врятував нас від тієї омани, коли гріх не називають гріхом. Моляться, аби ми не піддали смерті наші душі, забувши страшні уроки історії. Моляться, аби ніколи більше не повторилося на землі нашій криваве голодне лихоліття.

Молімося ж і ми за них і за наших дітей, аби Господь і далі щодня давав нам те, чого потребуємо на поживу, і щоб ніколи більше ворог роду людського не зміг зібрати свій кривавий врожай.
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments